Трудове Право

Які попередні дозволи необхідні іноземним громадянам для роботи в Україні? Яку інформацію/документи потрібно надати уповноваженим органам до початку роботи?

Віза

Процедура отримання. Громадянам країн ЄС, США, Канади, Японії та деяких інших країн не потрібна віза для в’їзду в Україну на перебування терміном не більш як 90 днів протягом періоду в 180 днів, чого зазвичай достатньо для виконання усіх формальностей, пов’язаних із працевлаштуванням. Список країн та відповідних візових вимог доступний англійською мовою на веб-сайті Міністерства закордонних справ України (http://mfa.gov.ua/en).

Громадяни інших країн, які бажають оформити свої трудові відносини в Україні, повинні отримати довгострокову візу типу D (процедури для отримання візи можна знайти на веб-сайті українського консульства або посольства у відповідній країні).

Вартість. Адміністративний збір для отримання візи становить 65 доларів США.

Часові межі. Звичайний термін оформлення візи становить до 10 робочих днів. Він може бути продовжений до 30 робочих днів у тих випадках, коли необхідне проведення додаткових перевірок. У деяких випадках можна отримати візу терміново (до 5 робочих днів) за подвійну плату.

Коли працівник отримує дозвіл на роботу, він/вона може подати заяву на отримання посвідки на тимчасове проживання, яка заміняє візу і дозволяє перебування в Україні протягом періоду, що перевищує 90 днів.

Санкції. До іноземного громадянина, чиє перебування в Україні не оформлене належним чином, можуть бути застосовані адміністративні санкції, від попередження і штрафу у розмірі від тридцяти до п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що приблизно становить від 510 грн  до 850 грн, до депортації з України з трирічною забороною на в’їзд.

Дозвіл на працю.

Процедура отримання дозволу. Роботодавець, який бажає працевлаштувати іноземця, повинен отримати дозвіл на роботу для цієї особи. Уповноважені органи видають дозволи на роботу на індивідуальній основі, для кожного окремого заявника та конкретної посади у компанії. Дозволи на роботу видаються в наступних випадках:

• Недостатність кваліфікованої робочої сили у регіоні.
• Працевлаштування іноземця достатньо обґрунтоване та прийнятне. Достатньо обґрунтованими вважаються наступні випадки:

–  заявка на працевлаштування на керівну посаду в компанію, у якій зазначений іноземець є засновником або учасником;

–  заявка на працевлаштування на посаду, яка передбачає створення інтелектуальної власності як основний вид діяльності;

–  заявка на працевлаштування на певні посади у сфері інформаційних технологій; та

–  заявник має диплом одного з університетів, які входять до рейтингу 100 найкращих вузів світу.

• Працівники іноземних компаній, які виконують роботи/надають послуги в Україні, спрямовані на виконання зобов’язань за контрактом іноземної компанії перед українським підрядником (за умови, якщо не більше 50% працівників, залучених до виконання цього контракту – іноземці).
• Іноземні громадяни, які можуть бути визначені як ті, що належать до категорії внутрішньокорпоративні цесіонарії;.
• Іноземні громадяни, офіційно визнані біженцями або особами, які потребують додаткового захисту.

Дозвіл на роботу, як правило, видається на період працевлаштування, зазначений у трудовому договорі, але не більше, ніж на один рік. Дозвіл на роботу може бути продовжений на той самий строк необмежену кількість разів безкоштовно.

Вартість. Роботодавець сплачує за дозвіл на роботу суму у розмірі чотирьох мінімальних заробітних плат, що приблизно становить 12 800 грн.

Часові межі. Уповноважені органи приймають рішення щодо видачі або відмови у дозволі на роботу протягом 7 робочих днів. У випадку позитивного результату, заявник отримує відповідне рішення і рахунок на сплату державного мита (електронною поштою та в роздрукованому вигляді). Заявник має десять днів, щоб сплатити рахунок, в іншому випадку рішення буде анульоване. Сам дозвіл видається протягом трьох робочих днів після оплати рахунку.

Санкції. Неналежним чином працевлаштований в Україні іноземець може підлягати штрафу у розмірі від тридцяти до п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що приблизно становить від 510 грн  до 850 грн. Адміністративний штраф у розмірі від ста до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що приблизно становить від 1700 грн до 3400 грн, може також накладатися на роботодавця.

Інше

Процедура отримання дозволу. Належним чином працевлаштований іноземець (такий, який має дійсний дозвіл на роботу) зазвичай має проводити в Україні більше ніж 90 днів протягом 180-денного періоду. У такому випадку ця особа може отримати посвідку на тимчасове проживання. Посвідка на тимчасове проживання видається на один рік і може бути продовжена на наступні періоди тривалістю в один рік.

Вартість. Близько 250 гривень (державне мито, вартість адміністративної послуги та бланку).

Часові межі. Отримання посвідки займає від двох до трьох тижнів з моменту подання заявки на отримання документу.

Санкції. Санкції такі ж, як і у випадку порушення візового режиму (див. вище, Віза: санкції).

Звертаємо Вашу увагу на те, що з кінця вересня 2017 року набирають чинності зміни до законодавства стосовно отримання віз та дозволів на роботу. Необхідні підзаконні акти повинні бути прийняті до вищезазначеної дати. Будь ласка, слідкуйте за оновленнями на нашому сайті, щоб бути в курсі останніх змін до чинного законодавства.

Яка база оподаткування доходів працівника для: Іноземців, які працюють у Вашій країні? Громадян Вашої країни, які працюють закордоном?

Іноземці

Оподаткування фізичних осіб в Україні визначається їх податковим резиденством, хоча можуть бути деякі винятки відповідно до міжнародних договорів. За загальним правилом, доходи працівника, отримані від українського роботодавця, обкладаються податками в Україні.

Громадяни України, які працюють закордоном

Громадяни України (за умови, що вони є податковими резидентами України), які працюють закордоном, повинні щороку декларувати і сплачувати в Україні податок на дохід фізичних осіб у розмірі 18%, а також тимчасовий військовий збір у розмірі 1,5% від доходу, отриманого закордоном протягом року. Деякі винятки можуть бути встановлені двосторонніми угодами про уникнення подвійного оподаткування між Україною і країною, у якій особа отримала свій дохід.

Яка ставка оподаткування доходів фізичних осіб? Чи існують внески до фонду соціального страхування або аналогічні податки, що стягуються з роботодавців та/або співробітників?

Ставка оподаткування доходів фізичних осіб

Станом на 2017 рік усі доходи фізичних осіб оподатковуються за фіксованою ставкою у 18%. Окрім того, сплачується тимчасовий військовий збір у розмірі 1,5%.

Внески до фонду соціального страхування

Роботодавець повинен зробити внесок до єдиний фонду соціального страхування у розмірі 22% від загального доходу працівника. Проте, база нарахування цього внеску обмежений сумою в 25 прожиткових мінімумів (з 1 травня 2017 року – 42 100 грн, а з 1 грудня 2017 року – 44 050 грн).

Які права мають працівники при припиненні трудових відносин?

Період повідомлення

Працівник може звільнитися, попередньо повідомивши роботодавця за два тижні. У деяких випадках (найчастіше пов’язаних із сімейними обставинами або станом здоров’ям), працівник може попросити коротший період повідомлення, і роботодавець зобов’язаний задовольнити таке прохання.

У випадку скорочення або при аналогічній підставі для припинення трудових відносин, роботодавець повинен повідомити працівника не менш ніж за два місяці. Крім того, у більшості випадків, звільнення члена профспілки вимагає попередньої згоди відповідної профспілки. Діючі колективні договори або індивідуальні трудові контракти можуть передбачати більш тривалі періоди повідомлення.

Вихідна допомога

Працівник має право на отримання вихідної допомоги у розмірі не менш як:

• одна середньомісячна заробітна плата, якщо трудові відносини припиняються у зв’язку з: (i) відмовою працівника переїжджати до іншого регіону (у випадку, якщо підприємство переводиться в інше місто тощо); (ii) відмовою працівника продовжувати роботу у випадку істотних змін в умовах праці; (iii) реорганізації, реструктурування, ліквідації чи банкрутства роботодавця, або скорочення; (iv) невідповідності працівника вимогам займаної посади (через недостатню кваліфікацію або стан здоров’я); і (v) повернення працівника, який займав посаду раніше;
• дві середньомісячні заробітні плати, якщо трудові відносини припиняються через призов працівника на військову або альтернативну службу;

• три середньомісячні заробітні плати, якщо трудові відносини припиняються працівником у результаті порушення роботодавцем трудового законодавства, колективного договору чи трудового контракту;

• шість середньомісячних заробітних плат, якщо трудові відносини керівника компанії припиняються через його відкликання (наприклад, керівника може бути відкликаним загальними зборами роботодавця).

У діючому колективному договорі або трудовому контракті можуть бути встановлені більш високі суми виплат вихідної допомоги, ніж зазначені вище мінімальні суми.

Процедурні вимоги для звільнення

Припинення трудових відносин оформлюється у вигляді письмового рішення (наказу), засвідченого директором або іншим керівником роботодавця, яке містить певну інформацію, таку як підстави та дату припинення трудових відносин.

У день припинення трудових відносин, роботодавець повинен переконатися, що:

• працівник отримав завірену копію рішення (на вимогу працівника у разі звільнення за власним бажанням чи за згодою сторін);

• працівник отримав свою трудову книжку (спеціальний документ, до якого вносяться записи про встановлення/припинення будь-яких трудових відносин);

• здійснено усі належні працівникові виплати (такі як заробітна плата, компенсація за невикористану відпустку тощо).