Юристами АрсЛегем під керівництвом партнерів Олександра Петрова та Романа Колоса було проведено правовий аудит одного з великих українських агровиробників на предмет оптимізації корпоративної структури та дотримання законодавства про захист економічної конкуренції при формуванні та розвитку групи. За результатами правового аудиту клієнту були надані рекомендації щодо його подальших дій з метою максимального захисту інтересів клієнта, мінімізації потенційних ризиків та дотримання антимонопольного законодавства.
Більшість українських аграрних холдингів формувалися шляхом активного розширення земельного банку та виробничих потужностей через придбання нових корпоративних прав чи активів у вигляді цілісних майнових комплексів. Такі процеси тривали роками і, як правило, маючи у пріоритеті бізнес інтереси, власники під час такого стрімкого розширення не мали змоги структурувати свій бізнес належним чином. Як результат, на сьогодні досить часто можна зустріти досить великих гравців на ринку сільського господарства, корпоративна структура яких виглядає приблизно наступним чином: декілька десятків українських та офшорних юридичних осіб, які у кращому випадку хаотично володіють корпоративними правами чи акціями один одного. При цьому фактичними власниками цього всього може бути одна особа, сім’я, чи декілька партнерів. Відносини в рамках такої групи дуже часто регулюються усними домовленостями. При цьому така картина «корпоративної структури» притаманна не тільки сільському господарству, але досить часто трапляється і у інших галузях. На певному етапі розвитку все це починає створювати істотні труднощі в корпоративному та комерційному управлінні такою групою. Адміністрування процесів прийняття рішень вимагає залучення великої кількості персоналу на всіх етапах.
Така “структура” може працювати до моменту, коли у власників відсутні конфлікти у відносинах між собою та відсутня потреба значного зовнішнього фінансування. Проте, як тільки відносини між партнерами починають погіршуватись чи хтось із них хоче вийти з бізнесу, або виникає потреба у значному зовнішньому фінансуванні чи розглядається питання продажу такого бізнесу, бенефіціарні власники починають усвідомлювати, що необхідність суттєвих зміни у корпоративну структуру стає неминучою.
